БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА
Що таке безоплатна правова допомога?
Безоплатна первинна правова допомога, суб’єктами права на яку є усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, включає такі види правових послуг:
– надання правової інформації;
– надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
– складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
– надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення – власників земельних ділянок;
– надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Безоплатна вторинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг, як:– надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
- захист;
- здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
- складення документів процесуального характеру.
Згідно із статтею 14 Закону право на безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб:
1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
*тобто станом на січень-липень 2020 року середньомісячний дохід не має перевищувати 4204 грн для працездатних осіб та 3276 грн для непрацездатних осіб
2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;
2-1) внутрішньо переміщені особи;
2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;
3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання;
4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт;
5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;
6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;
8) особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;
9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;
9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;
12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України;
13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
У разі якщо особа не належить до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, працівники центру сприятимуть в отриманні такої допомоги від громадських правозахисних організацій.
14) викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;
15) громадяни України – власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості.
Як і де отримати безоплатну правову допомогу?
Отримати правову допомогу можна особисто, звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги
(м.Виноградів https://rada.info/upload/users_files/04349277/4be874d5be3ea315f01fcde931524239.pdf)
або до громадських правозахисних організацій. Знайти найближчий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги та офіс громадської правозахисної організації можна тут: Всеукраїнська карта правових потреб, інституцій та партнерів системи безоплатної правової допомоги
Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером «гарячої лінії» системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів). За згаданою «гарячою лінією» можна отримати консультацію з правових питань, дізнатися інформацію щодо актуальних адрес центрів та з’ясувати інші питання функціонування системи надання безоплатної правової допомоги.
Розвиток системи БПД
2 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про безоплатну правову допомогу», що стало стартом розвитку системи БПД. 6 червня 2012 року Урядом утворено Координаційний центр з надання правової допомоги – першу установу системи БПД. З 1 січня 2013 року розпочали працювати регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, на які покладено функцію надання БВПД підозрюваним та обвинуваченим у кримінальному провадженні, затриманим, заарештованим та засудженим. З 1 липня 2015 року 100 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги розпочали роботу у всіх регіонах України і завершується інституційний розвиток системи БПД створенням понад 400 бюро правової допомоги у районних центрах та малих містах з 1 вересня 2016 року.
І вже станом на сьогодні ми маємо:
- 23 регіональні центри з надання БВПД;
- 84 місцевих центрів з надання БВПД;
- 428 бюро правової допомоги;
- 5 правових клубів «Pravokator»;
- 6760 адвокатів залучених до надання БВПД;
- близько 1500 штатних юристів системи БПД;
- бюджет на забезпечення формування та функціонування системи БПД у 2019 році складає 390,5 млн. грн.; бюджет на оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання БВПД – 337, 7 млн. грн.
Українська система надання безоплатної правової допомоги – найбільша в Європі та один із найуспішніших соціальних проектів Міністерства юстиції України, Уряду та міжнародних партнерів.
Разом з тим, система безоплатної правової допомоги продовжує розвиватися, прагнучи якнайкраще відповідати сучасним викликам.
Інституційна незалежність системи БПД
З метою забезпечення незалежності управління системою БПД, прозорості її діяльності та ефективної реалізації державної політики у сфері безоплатної правової допомоги створюється Наглядова рада Координаційного центру з надання правової допомоги.
Наглядова рада – це нова модель управління системою БПД. Її діяльність буде спрямована на забезпечення рівного доступу до правосуддя, щоб громадяни могли реалізувати своє право на захист та правову допомогу. Це сприятиме зростанню довіри до системи БПД.
До Наглядової ради входитимуть дев’ять осіб, які представлятимуть різні фахові спеціалізації. Вони працюватимуть на громадських засадах. Строк повноважень – максимум п’ять років. Членів Наглядової ради обиратиме на конкурсній основі комісія. До складу конкурсної комісії входитимуть представники ключових партнерів та зацікавлених сторін системи безоплатної правової допомоги.
Наглядова рада матиме широкі повноваження. У тому числі здійснюватиме нагляд за діяльністю системи БПД, готуватиме подання щодо призначення та звільнення керівника Координаційного центру, заслуховуватиме щорічний звіт щодо функціонування системи БПД, зокрема фінансовий. Крім того, Наглядова рада ідентифіковуватиме та оцінюватиме політичні, фінансові та інші ризики, надаватиме рекомендації щодо їх запобігання або вирішення.